Фарбування лінкрустових шпалер ✓

Про лінкруст

Лінкруст — унікальний декоративний матеріал, винайдений 1877 року інженером Фредеріком Волтоном (він же винахідник лінолеуму). Поєднує властивості шпалер і художньої ліпнини: твердий рельєфний матеріал на основі лляної олії, деревного борошна, крейди й каніфолі, нанесений на паперову або текстильну підкладку. Виробляється за технологією, яка практично не змінилася за 150 років — рідкісний випадок у сучасному виробництві оздоблювальних матеріалів.

Головна особливість лінкрусту — глибокий і чіткий рельєф. Візерунки видавлюємо спеціальним пресом на розігріте полотно, після чого матеріал твердне, зберігаючи точну форму орнаменту. На відміну від тиснених шпалер, де малюнок м'який і неглибокий, лінкруст дає справжній 3D-ефект із перепадом висоти до 3–5 мм. Це дозволяє створювати справжні рельєфні панно, що імітують ліпнину, барельєф, готичне різьблення.

Кольорова гама стандартного лінкрусту — слонова кістка або світло-кремовий. Цей нейтральний фон дозволяє нанести будь-яке фінішне оздоблення: одноколірне фарбування, багатошарове з патинуванням, золочення, художній розпис, імітацію мармуру. Сам матеріал міцний, витримує удари й подряпини, не боїться механічних пошкоджень — саме тому лінкруст ставлять у коридорах, передпокоях, сходових прольотах громадських будівель.

Сучасний лінкруст використовуємо в реставрації історичних будівель, класичних і неокласичних інтер'єрах, преміальних готелях, ресторанах високої кухні, музеях, бібліотеках. Вартість матеріалу висока — у 5–10 разів дорожче за флізелінові шпалери, але термін служби (50+ років) і естетика виправдовують інвестицію. Це матеріал для тих, хто будує інтер'єр на десятиліття вперед.

Вибір фарби

Під лінкруст історично використовували олійні фарби — вони давали глибокий блиск, виділяли рельєф, служили десятиліттями. Сучасні майстри переходять на акрилові емалі з низьким умістом летких органічних сполук: вони екологічніші, швидше сохнуть, простіші в роботі, зберігаючи всі естетичні властивості класичних складів. Це особливо важливо при роботі у житлових приміщеннях, де запах олійних фарб може зберігатися тижнями.

Для домашніх інтер'єрів оптимальні акрилові емалі напівматового або глянсового ступеня блиску. Напівматові приховують дрібні дефекти й підкреслюють глибокий рельєф м'яко, без різких відблисків — підходять для житлових кімнат із денним світлом. Глянсові створюють урочистий ефект, відбивають світло, роблять рельєф контрастним і виразним — ідеальні для парадних їдалень, віталень, кабінетів у класичному стилі.

Колір лінкрусту — окрема історія й важливий елемент стилю. Класичні варіанти: оливковий, бордовий, темно-зелений, бронзовий, золотавий, імперський червоний, ультрамариновий синій, антрацитово-чорний. Сучасні інтерпретації — глибокі сині, антрацитові, припилено-рожеві, шавлієві. Колір має поєднуватися з архітектурою приміщення: для класики — насичені приглушені тони, для модерну — чисті й контрастні. Для еклектики допустимі експериментальні поєднання.

Види оздоблення

Лінкруст приймає практично будь-яке оздоблення, що робить його одним із найуніверсальніших матеріалів у декоративному живописі. Серед популярних технік, які застосовують професійні майстри:

• Глазурування — нанесення напівпрозорої глазурі поверх базової фарби, щоб виділити рельєф. Глазур стікає у западини, залишаючи виступи світлішими. Ефект — зістарена поверхня з багатою грою світлотіні, класичний «антикварний» вигляд;

• Золочення (сусальне золото або поталь) — нанесення тонких золотих листочків на виступи рельєфу. Використовуємо у преміальних інтер'єрах, палацових стилях, ресторанах високої кухні. Поталь дешевша за сусальне золото, але теж дає шляхетний вигляд;

• Імітація мармуру (faux marble) — техніка, при якій лінкруст перетворюється на подобу мармурової плити з прожилками й переходами. Потребує майстерності художника й розуміння фактури натурального каменю. Застосовуємо в класичних їдальнях, кабінетах, сходових холах;

• Лесування — напівпрозорі багатошарові нанесення фарби різних відтінків, що створюють ефект глибини й об'ємності. Кожен шар додає тональності й насиченості. Підходить для авторських художніх інтер'єрів;

• Художній розпис — ручне нанесення декоративних мотивів поверх пофарбованого лінкрусту. Квіткові орнаменти, геометричні візерунки, історичні сюжети — усе можливе. Найдорожчий і найексклюзивніший варіант оздоблення, виконується на замовлення.

Сам лінкруст за замовчуванням має колір слонової кістки. Це зручна база для будь-якого оздоблення — не потрібно перекривати темні пігменти попередніх покриттів. Також можливе поєднання кількох технік на одній стіні: наприклад, базова фарба плюс золочення виступів плюс легка патина у западинах — це дає максимально багатий візуальний ефект.

Підготовка до фарбування

Головне правило підготовки — терпіння. Лінкруст фарбуємо не раніше ніж через 24 години після поклейки. Краще зачекати 2–3 дні, щоб клей повністю просох, а матеріал «осів» на стіні, набув остаточної форми. Передчасне фарбування може призвести до деформації полотна, появи здуттів, порушення адгезії фарби — усі ці дефекти вимагають повної переробки ділянки.

Перед нанесенням фарби ретельно огляньте поверхню. Усі стики полотен мають бути рівними, без виступних швів і крапель клею. Якщо є дрібні зазори, їх можна заповнити акриловою шпаклівкою відповідного кольору. Після шпаклювання дайте просохнути 4–6 годин і злегка відшліфуйте дрібною шкуркою (зерно P400–P600). Шліфування виконуйте м'якими круговими рухами, не пошкоджуючи основний рельєф.

Ґрунтовка — бажаний, але не обов'язковий етап. Лінкруст має просочену олією поверхню, на яку добре лягає більшість фарб. Проте універсальна акрилова ґрунтовка глибокого проникнення покращить зчеплення, зменшить витрату фінішної фарби й подовжить термін служби покриття. Особливо рекомендуємо при фарбуванні старого лінкрусту, який міг втратити частину олійного просочення.

Фарби ретельно перемішайте перед використанням механічним міксером на низьких обертах не менше 2 хвилин. Пігменти можуть осідати при зберіганні, особливо у фарбах із натуральними барвниками, і без ретельного перемішування колір може вийти нерівномірним. Також рекомендуємо відлити потрібну кількість в окрему ємність, щоб не забруднювати основний склад дрібними частинками з інструментів.

Технологія нанесення

Лінкруст фарбуємо у 2–3 шари з проміжною сушкою між ними. Акрилові емалі — 4–6 годин між шарами. Олійні фарби — мінімум 24 години. Повне затвердіння покриття — 48–72 години для акрилу, до 7–14 днів для олійних складів. До повного затвердіння поверхню не можна мити, торкатися важкими предметами, проводити поряд ремонтні роботи з пилом.

Інструменти для фарбування лінкрусту різноманітні й залежать від обраної техніки. Фарбопульт (розпилювач) — для великих площ у комерційних приміщеннях, готельних холах, громадських будівлях. Дає швидке та рівномірне нанесення, ідеальний фініш без слідів пензля або валика. Валики середньої жорсткості (довжина ворсу 10–14 мм) — для основної поверхні при ручній роботі. Добре проникають у западини рельєфу.

Пензлі з натуральної щетини — для виділення окремих елементів, ручного розпису, лесувань. Розміри від 25 до 75 мм залежно від деталізації роботи. Спонжі та ганчірки — для декоративних ефектів: тампонування, розмивання, створення текстури «під старовину», нанесення глазурі. Підручні засоби — гребінці, пір'я, щільний папір — для створення авторських фактур і текстур, імітації натурального каменю, деревини, текстилю.

У професійних майстернях складають paint schedule — покрокову технологічну карту: тип фарби на кожному етапі, послідовність шарів, час сушки, інструмент для кожного етапу, контрольні точки якості. Це особливо важливо для складних декоративних технік, де результат залежить від точності дотримання процесу й неможливо повернутися на попередній етап без повної переробки.

Часто замовляють разом

Найчастіше до цієї послуги додають фарбування мийних шпалер, фарбування рідких шпалер та фарбування стін — рахуємо одним кошторисом і робимо без пауз між етапами в будь-якому районі Києва.